Холодно

Генрі Лайон Олді і Браян Олдісс,
леві єдиноріг, альфа і Ромео, мати Боска,
на санчатах хутко мчать, що тут поробиш —
стояти осторонь, годувати горобців, і
чекати, доки зійде зима з цих
пагорбів, пиріжки, відомо, стрибають в
річку, африканські пісні стоять на
полиці, все це записано, засипано літерами,
і у вікнах — порожньо, холодно.
Іспали ж і ти листи мої, істопи журу мою,
злий її на цей брунатний сніг,
поспішай до своєї черги, вибач, не можу
приїхати, вибач, тут хороше (тут без
тебе хороше), не дзвоню тобі, але
вибачаюсь письмово, засипаний пелюстками
з календарів, датами, строками, радію
відстані, що тут-таки виникає між нами,
вибач, Аполінер і нашого міста мер,
лютий Бог і Мартін Лютер Кінг, ВКП(б)
і BMW, всі танцюють, всім грає сітар
ілюзій, яким я вірю, от тільки собі…

notes