І що робити у цій кімнаті, тут,
коли так паскудно? Що робити зі
світом тут, коли так паскудно?
Вже час викидати зів’ялі квіти,
і вилити мертву воду, якої по
вінця, з її запахом, схожим на новини
в газетах, вже час поршням ліфтів
рухатися в двигунах домів —
чому ж мені так паскудно, навіть
спитатись у кого — з кого питати?
Я бачу тебе повсюдно, і не запитати,
що коїти з усім світом, коли так
паскудно? У транспорті, у телефонних
гудках, у білих пласких конвертах
лежить моє серце, без відповіді, без
запитання — тепер я знаю, чому
всюди повно було землі — у темних
піонерських кімнатах, між горнів і
барабанів, тепер би їсти її, але
клятви скінчились, Господи, що
робити зі світом, схожим на ртуть,
коли так паскудно?
| Oct11 |
