Що може статися — втрата смаку
твоїх губ, втрата кольору, лишитись,
мов пес, із чорно-білим баченням поміж
старих фотографій, з яких все дивляться,
дивляться питальники, не знати тепер вже,
хто — втрата сенсу в словах давно уже
відбуласая, і я не розумію нічого, крім
інтонацій, ну і ці погляди, погляди, звісно,
беззвучні, безколірні, зусібіч — усе минуло,
і я не знаю що я,
немає форми,
немає змісту; —
від звірів влада бути тотемами перейшла
до предметів: так я походжу від дерева,
від вікна, повз яке ти проходиш і
дивишся, дивишся, дивишся;
чорні вишні по той бік в саду — скоро
цвітуть, чорні клавіші — у піаніно, чорні,
мов кава, дні, в які ти випускаєш
свій дим сизий, але найгірше вже сталось:
оголено наші зв’язки, лінії комунікацій,
але я не пригадую, хто ти, мені
це не потрібно.
| Oct13 |